В Україні існують реалізовані міські проекти, якими можна пишатись. Йдеться не про Поштову площу, сходи на Воздвиженку чи пофарбовані лавочки у «фірмовий» жовтий. Ми про проекти, ініційовані організаціями або особами, яким не байдужий простір, в якому вони мешкають. Які розуміються на своїй справі, досліджують, проектують, тестують, і в результаті видають якісні, корисні, людяні міські проекти. Вони проектують набережні та культурні заклади, створюють пішохідні вулиці, розробляють публічні простори у напівзанедбаному парку та вигадують вечірки посеред міста. І найголовніше — вони успішно реалізують свої проекти.
Ми вирішили організувати конференцію, присвячену таким проектам, і 27 жовтня 2018 року провели першу Урбанину. Її учасники з різних міст України розповіли про п'ять проектів.
Олег Дроздов, архітектор, засновник Харківської школи архітектури та архітектурного бюро «Drozdov&partners» розповів про проектування відкритих культурних просторів на прикладі проектів «Театру на Подолі» в Києві, літературного музею в Харкові, фабрики повидла у Львові та інших.
Театр на Подолі
У 2015 році молоді тернопільські архітектори надихнулися досвідом розвитку Львова та поставили питання: чому на благоустрій їхнього міста витрачають великі гроші, але в підсумку виходить неякісно? Так виникла громадська ініціатива Urban.te, яку очолив архітектор Дмитро Райфшнайдер. На Урбанині він презентував один з їх перших реалізованих проектів — набережну «Циганка» в Тернополі. Ця набережна не схожа на ті, до яких ми звикли. Вона зроблена з якісних матеріалів, комфортна і доступна для всіх. Там хочеться частіше проводити час, а не швиденько пробігти повз.
Набережна «Циганка»
Ще 5 років тому Олександра Сладкова, співавторка проекту пішохідизації вулиць Львова, не займалася урбаністикою. Але, пройшовшись одного разу пішохідною алеєю Діагональ у Барселоні, вона зрозуміла, що Львову не вистачає таких вулиць, і захотіла це виправити. Згодом ініціювала проект «Пішохідне Коло» — проект розширення пішохідних зон Львова. У 2015 році перекрили вулицю Курбаса, і тепер вона стала чи не найулюбленішим місцем для прогулянок львів'ян та туристів. А бізнеси, розташовані на вулиці, тепер задоволені підвищеним попитом на їхню продукцію.
Реконструйована вулиця Курбаса
Платформою для створення нового публічного простору став дніпровський фестиваль «Конструкція». За його облаштування взялася команда громадської організації Kultura Medialna і фестивалю аудіовізуальної культури «Конструкція». Хлопці та дівчата використовують сучасне мистецтво і візуальні ефекти для переосмислення індустріальних просторів, музеїв і різних міських локацій. У якийсь момент вони вирішили, що потрібно створити щось більш постійне і масштабне. Тому вони з архітекторами, мешканцями навколишніх будинків та усіма, кому просто бракувало цікавого культурного простору, зібрались разом та створили місце своєї мрії: культурний простір Сцена: Stage. Один з ініціаторів проекту, Андрій Палаш, розповів, як це було.
Культурний простір Сцена: Stage
Ініціатори проекту — Діана Столярова та Андрій Титаренко жодної хвилини не працювали в урбаністиці або архітектурі. Проте одного дня вони вирішили, що хочуть привести до ладу вулицю Рейтарську, на якій проводять більшість часу. Зібрались з місцевим бізнесом і запропонували їм на перекритій на один день вулиці провести фестиваль: продавати свої товари, їжу та напої, провести виставки, майстер-класи та вечірку. Домовились, що частину зароблених коштів витратять на благоустрій вулиці та створення скверу Нарбута. Андрій та Діана розповіли, як провели вже 2 таких заходи, незважаючи на опір деяких місцевих мешканців та бюрократичні складнощі. Наразі на зароблені кошти вулицю почистили від малюнків на стінах та розробили проект скверу.
Фестиваль на вулиці Рейтарській
Після конференції, разом зі спікерами, гостями конференції та всіма охочими завалились на гаражі і святкували урбан-перемоги аж до самого ранку.
Коротко про те, як пройшла перша Урбанина, дивіться у відео.