Липки

Майже всю свою історію Липки були вітриною передових досягнень міста. Спочатку тут звели Маріїнський палац, потім перший український хмарочос Гінзбурга та найбільший європейський цирк. Після руйнувань Другої світової війни, які знищили значну частину центральних будівель Києва, тут з'явився будинок Кабінету міністрів, котрий у свій час теж був найвищим в місті.

Поступово район перетворився на адміністративний центр з урядовими кварталами, які зробили територію навколо небезпечною та некомфортною для містян. За цей час підходи до того, як повинні розвиватись сучасні райони змінились, а отже і Липки потребують нової стратегії розвитку. Стратегії, яка втілить сучасні досягнення в створенні міста комфортного для людей.

Стратегію розробили
на 1 курсі Урбан планування
восени 2020.
26 липня розпочнеться
новий курс Урбан планування району Либідської
Шари:
Стратегія

Історія

З кінця 11 століття на Липках знаходився Кловський монастир, який як і більшість Києва був зруйнований монголами у 1240 році. Потім до 18 століття на Липках росли липові й шовковичні гаї, а ченці Києво-Печерської лаври розводили виноградники.

В рамках розширення Києва у 1828 році зрубали липовий гай, який існував у межах сучасної вулиці Липської, а у 1835 році — виноградний і шовковичний сади. У 1861 році затверджено генеральний план Києва, по якому на Липках дозволялося зводити лише кам'яні одно- та двоповерхові будинки. Висотну забудову дозволили лише у 1909 році.
У 1934 році у Київ із Харкова переносять столицю УСРР. В цей період у верхній частині Липок формується урядовий центр, масово будуються житлові та адміністративні будинки для НКВД та партійної номенклатури.

Під час 2 світової війни частину Липок зруйновали. Після війни Липки відбудували, однак вони містили ряд кардинальних змін. В першу чергу біля Хрещатику, який було розширено, і на який тепер покладалась функція головної вулиці для проведення масових заходів. З тих пір Липки майже зовсім не змінились, як в плані використання території так і в плані забудови.

Пам'ятки і вік домів

Основну массу будинків на Липках звели до середини 20 століття і потім з'являлись лише окремі включення в уже сформовані квартали. Вийнятком є забудова 60-80 років на схід від Олександрівської лікарні на схилах вулиці Мечникова. Цим завершилось формування сучасного вигляду Липок, який майже не зазнав змін за часів незалежності.
Тут збереглася велика кількість будівель, які є архітектурними чи історичними пам'ятками. Більшість з них розташовується між вулицями Хрещатик та Липська. Також в районі знаходиться декілька пам'яток архітектури національного значення, серед яких і будинок Городецького на Банковій вулиці.

Функція поверхів

Загалом на Липках переважає житлова забудова, але майже тритину всієї площі займають офіси. За приблизними підрахунками в районі мешкає 35 000 людей, та перебувають 64 000 працівників. Офіси урядового кварталу зосереджені в центральній частині району, що сильно впливає на сценарії його використання. Ці квартали відірвані від повсякденного життя мешканців, яке зосереджено на периметрі. Окремо виділяється квартал Олександрівської лікарні на схилі по вулиці Мечникова.
На перших поверхах району переважають офіси, вони займають більше тритини всіх приміщень. Активні поверхи з торгівлею та харчуванням зосереджені вздовж вулиць Хрещатик та Мечникова і частково заходить вглиб по вулиці Городецького до площі Івана Франка. В східній частині від вулиці Шовковичної на перших поверхах переважає житло, що передбачає тихе та спокійне використання цієї території.

Ущільнення урядових будівель

Будівлі Кабміну та міністерств, Верховної Ради, Офісу Президента, судів та СБУ розташовані, в основному, у центральній частині Липок. Найбільша їхня концентрація — вздовж вулиці Грушевського. Майже усі ці установи мають свої закриті квартали, які заважають вільному руху людей. До цього також додаються мітинги та інші протестні акції, які зазвичай блокують роботу значної частини кварталів навколо. Користувачі району також часто відзначали, що часто відчувають надмірну напругу та незручність, що пов'язані, в основному з надмірною та постійною кількістю правоохоронців у Липках як під час протестних акцій, так і у більш спокійні дні.
Щоб Липки почали розвиватись як комфортний для життя район ми переносимо функції Офісу Президента, Кабміну та міністерств. Парламент та його інфраструктуру залишаємо на території Липок, але частково змінюємо розташування. Комітети Верховної Ради та управління апарату переносимо на територію будівлі МОЗу та КВЦ «Паркового». Міністерство охорони здоров'я та інші ключові державні установи, що дбають про здоров'я у країні, переносимо до будівель Міністерства внутрішніх справ. Таким чином МОЗ знаходитиметься ближче до територія, яку сьогодні займають Олександрівська лікарня та Інститут фізіології імені Богомольця.
Звільнені будівлі наповнюємо культурними та креативними інституціями: мистецькими, подієвими, виставковими, дослідницькими та освітніми. Нові установи базуємо на основі вже наявних культурних об'єктів. Закриті території урядових кварталів відкриваємо та з'єднуємо їх з наявними публічними просторами, створючи нові центри тяжіння.

До Кловського палацу повертаємо Музей історії Києва а на території колишнього Кловського монастиря у межах вулиць Пилипа Орлика, Богомольця та Шовковичної створюємо археологічний музей. На цій території формуємо Історичний квартал.
Будівлі в кварталі Офісу Президента, що межує з Театром Франка, наповнюємо освітнім установами та музейними просторами. Територія Офісу Президента, що межує з Театром Франка перетвориться на Театральний квартал.

Будівля Кабміну, що межує з Художнім музеєм, наповнюємо функцією Мистецького музею, а сусідні квартали з будівлями комітетів Верховної ради перетворюємо на дослідницький квартал та малі галереї. Територія навколо будівлі Кабміну стане Мистецьким кварталом.

Культурний кластер

Активний публічний простір на Липках зосереджений у першу чергу вздовж вулиць Хрещатик та Басейної і навколо площі Івана Франка. Саме тут знаходиться найбільша кількість бізнесів на першому поверсі та активні фасади. Всередині адмінітративних кластерів та житлової забудови в східній частині району бізнеси та активині фасади практично відсутні. Це можна спостерігати по всій довжині вулиць Лютеранської, Шовковичної, Інститутської та Грушевського.

Громадська інфраструктура Липок представлена в основному смітниками та лавами. Основна їхня кількість розміщена вздовж Хрещатика, в Маріїнському парку та частково в центрі району на Липському бульварі. При цьому квартали біля Верховної Ради не мають смітників, а вул. Круглоуніверситетська, Інститутська та Лютеранська — лав для сидіння. Значна частина дитячої та спортивної інфраструктури перебуває у незадовільному стані, а їхня кількість не відповідає встановленим нормам.

Простір

Щоб зв'язати відкриті території урядових установ з наявними навколишніми громадськими просторами, прокладаємо декілька нових маршрутів. Пішохідний маршрут з'єднує основні пішохідні вулиці: Банкову, Липську та Богомольця. Рекреаційний маршрут пролягає через Маріїнський парк, територію Олександрівської лікарні та площу Івана Франка. Комерційний маршрут прокладає шлях від комерційного центру вздовж вулиці Городецького далі до сходу Липок через Офіс Президента.

Маршрути

Щоб реалізувати комфортний зв'язок цих маршрутів відкриваємо проходи через Олександрівську лікарню, територію Офісу Президента та Кабміна. Також створюємо важливі пішохідні маршрути по вулицях Липській, Богомольця, Ольгинській та площі Івана Франка. Таким чином об'єднуємо Маріїнський парк, наяважливіши громадський простір Липок з іншими частинами району.
Маріїнський парк є найбільшою рекреаційною зоною на Липках. Також тут знаходяться парк Богомольця, сквер на площі Івана Франка та сквер вздовж провулку Козловського. На вулицях Липській та Богомольця ще лишилось суцільно озеленення, але загалом зелені зони часто вівдірвані одна від одної і не складають єдиної зеленої мережі. Значна кількість дерев відсутня на вулицях по периметру Липок, де проходить найбільшиї пішохідний та транспортний рух.



Значна кількість озеленення знаходиться на територія обмежених, або взагалі закритих для відвідумання містянами.


Крім того на вулицях відсутня мережа водовідведення та управління водними потоками. Щоб зв'язати окремі зелені зони, відновити озеленення на основних пішохідних маршрутах та вирішити питання зливових вод, створюємо на вулицях єдину зелено-блакитну мережу. Наявні зелені зони можуть ввібрати лише обмежений об'єм зливових води. Тому система сталого озеленення направляє потоки води, фільрує їх та по водотоках направляє її у відновлені русла річок у підніжжі Липок.

Зелено-блакитна мережа

Наявна мобільність

Зараз всі маршрути громадського транспорту проходять навколо Липок і жоден з них не проходить район наскрізь. Через круті спуски та великі відстані до зупинок, деякі з них є недоступними для місцевих мешканців та працівників. Великою перевагою є метрополітен, яким більшість і добирається до цього району. Як кажуть самі місцеві, метро є так званим таксі, який вони використовують для того, щоб минати круті спуски. Велосипедами найактивніше користуються на Хрещатику, Басейна та частині Шовковичної.



тролейбусні лінії проходять дотично до території і жителі майже не користуються цим видом транспорту. Автобусні маршрути проходять вулицями Михайла Грушевського, Хрещатик, Мечнікова, Кловський узвозом та через Кріпосний провулок. Маршрутки теж є доволі популярним видом транспорту, але також не обслуговують всі вулиці. Великою перевагою є метрополітен, яким більшість і добирається до цього району. Як кажуть самі місцеві, метро - є так званим таксі, який вони використовують для того, щоб минати круті спуски.

Наразі через Липки не проходить жоден тролейбусний маршрут. Маршрутні таксі проходять через вулиці Михайла Грушевсього та Басейну, а автобусні проходять навколо Липок по Хрещатику та Мечникова.



Район Липок знаходиться у центрі Києва, де проходять основні транспорті магістралі — по вулицях Басейній, Грушевського, Хрещатику, Парковій дорозі. Самее там проходить найбільш інтенсивні маршрути приватних автівок. Однак всередині району інтенсивність руху індивідуального транспорту є доволі низькою. Спроєктована для приватних автівок мережа руху всередині району не експлуатується повною мірою.





За даними щорічного рейтингу міст світу з найбільш завантаженими дорогами, Київ посідає третє місце в Європі і дванадцяте у світі. Кияни проводить у заторах близько 30 хвилин на день. За рік тривалість перебування в заторах набігає 9 днів та 11 годин.

Це дає можливість перепланувати мобільність приватних автівок та змінити функцію вулиць всередині району — зосередитись, насамперед, на переміщенні людей, та віддати пріоритет пішоходам, велосипедистам і громадському транспорту.





Проєкт мобільності

Ми створили мережу велосипедних маршрутів на основі ухваленої концепції розвитку велоінфраструктури Києва та маршрутів, якими найбільше користуються велосипедисти. Для збільшення кількості користувачів громадським транспортом та покращення комфорту його користуванням для жителів Липок запроєктували окремі смуги для руху громадського транспорту вулицями Михайла Грушевського, Хрещатик, Басейна, Мечникова та Кловським узвозом. Також переносимо рух громадського транспорту з Кріпосного провулку на вулицю Липську.
Перериваємо транзитний рух через Липки і лишаємо три основні точки в'їзду по периметру. Автівки з площі Івана Франка по вулиці Городецького відводимо на магістральну вулицю Хрещатик. З Лютеранської та Пилипа Орлика направляємо рух на Шовковичну у бік вулиці Грушевського. По нижньому периметру автівки з вулиць Шовковичної та Круглоуніверситетської забираємо до Бессарабської площі.
Лектори
Маргарита Гогун
Юрій Грановський
Влодко Зотов
Семен Поломаний
Дмитро Беспалов
Ганна Бондар

Куратор
Максим Головко

Планувальник
Денис Вишневський
Проєкт розробили
на 1 курсі Урбан планування
восени 2020 року
Студенти
Максим Власов
Олена Огороднік
Олексій Педосенко
Павло Шатохін
Свят Стьопул
Ілля Царенко
Анастасія Жохова
Вадим Несук
Валерія Колодежна
Олександра Чередніченко
Над проєктом працювали
Травень 2021
Практичний курс зі створення стратегії одного з київських районів, котра дасть нову візію для розвитку простору. Навчимо студентів досліджувати простір та розробляти стратегію району.
Новий курс Урбан планування
Курс проходитиме за підтримки
Українського Культурного Фонду