Лук'янівська площа

Лук'янівська площа — хаотична суміш маршруток, автобусів, припаркованих автівок, пасажирів, покупців на ринку та стихійних торговців. Чи доводилось вам проштовхуватись через численні перешкоди з торгових кіосків поряд із виходом з метро, щоб здійснити пересадку на автобус? А спускатись у підземний перехід на Іллєнка, щоб перейти на іншу сторону вулиці? Чи пробуджує апетит вид «свіжих продуктів», що продають прямо з асфальту біля припаркованих автівок? Враження незабутні. Комфортний громадський простір наразі існує тільки в наших мріях.

Лук'янівська площа повинна бути зовсім іншою — зручним вузлом пересадки для пасажирів громадського транспорту, затишним простором для тих, хто відпочиває, чистим та охайним місцем для торгівлі на ринку. Для цього на курсі з урбан дизайну розробили проєкт її реконструкції.

Вигляд сучасної Лук'янівської площі

Довгий час на цьому місці була лише лісова ділянка, вздовж якої у 1840 році проклали Старожитомирську дорогу. Після масштабної повені 1845 року, територія увійшла до складу міста та почала активно заселятися жителями Подолу. Згодом тут утворився ринок, що існує й дотепер, а у 1892 році з'явилось трамвайне депо. В 1996 році відкрили станцію метро «Лук'янівська», а у 2002 побудували ТЦ «Квадрат».

1886 р.

1846 р.

1913 р.

Площа розташована біля станції метро «Лук'янівська» на перетині вулиць Юрія Іллєнка, Дегтярівської та Білоруської. Вона є важливим транспортно-пересадковим вузлом з транзитними маршрутами та зоною безкоштовного паркування приватних автівок. Навколо неї розташовані житлові та офісні будівлі, а значну частину самої площі займають кіоски та стихійна торгівля. Поряд будується новий торговий центр, що в результаті посилить автомобільне та пішохідне навантаження на цю територію.

Дослідження ГО Урбанрада, вересень 2020

Мобільність

Основною транспортною проблемою площі є велика кількість конфліктів у русі автівок та громадського транспорту. Також їхній рух ускладнюють хаотичне розміщення зупинок та непродумані маршрути пішоходів, яким доводиться оминати паркани та перебігати дорогу в небезпечних місцях. Веломережа на площі взагалі відсутня.

Щоб прибрати конфлікти між різними видами транспорту, в першу чергу перекриваємо прямий проїзд через площу по вулиці Дегтярівській, а на Іллєнка біля виходу з метро додаємо зупинкові кишені. По-друге, створюємо комфортний пересадковий вузол. Для цього влаштовуємо на площі кільцевий розворот для громадського транспорту та перекриваємо вулицю Білоруську для транзиту приватних автівок.

У фінальному рішенні змінюємо загальні пріоритети мобільності. Влаштовуємо повністю безпечну для пішоходів площу і переміщуємо трамвайні колії на вулицю Бердичівську. На вулиці Іллєнка додаємо виділені смуги громадського транспорту і створюємо для нього безперешкодний рух основною магістраллю в центр. Додаємо навколо площі веломережу та велохаб біля станції метро.

Такими рішеннями ми зменшимо кількість транспортних конфліктів на Лук'янівській площі та створимо комфортні і безпечні маршрути для пішоходів. Завдяки розворотному кільцю оптимізуємо маршрути громадського транспорту, оскільки він зможе розвертатись на кінцевій біля метро. Посеред площі з'явиться достатньо простору для проведення концертів та ярмарків, що зробити площу центральним місцем району.

Вид на площу

Вид з вулиці Білоруської

Вид з вулиці Юрія Іллєнка

Екологія

Раніше через площу протікала річка Скоморох, яка тепер закута в колекторі під землею. Тому місце між торговим центром і трамвайним депо знаходиться в низині і під час злив до нього стікаються всі потоки з сусідніх вулиць. На жаль, об'єму колектора не вистачає, тому посеред площі щоразу утворюється невелике озеро.

В середині нового розворотного кільця розміщуємо дощовий басейн, в який збиратиметься вода під час злив. На навколишніх вулиць створюємо систему водовідведення та озеленення, яка очищатиме та направлятиме дощову воду до басейну. За необхідності надлишки води потраплятимуть до колектора.

Вид на площу

Вид з вулиці Юрія Іллєнка

Вид з вулиці Дегтярівської

Громадський простір

Зараз на площі відсутній комфортний громадський простір і в основному її використовують лише як транзитну зону для пересадки з одного виду транспорту на інший. Пішоходи тут рідко затримуються, адже на площі немає нічого для відпочинку та комфортного проведення часу. Лук'янівський ринок поступово розростається і захоплює все більше території навколо, обмежуючи її парканом та заважаючи вільному руху пішоходів.

Щоб наповнити площу життям, ми повернули початкові межі ринку та активізували його зовнішній фасад. Тепер там можуть розміститись магазини, кав'ярні та бари. Між ринком та будівлею метро додали активну зону з деревами та літніми майданчиками. Створили прогулянковий маршрут по бульвару вулиці Білоруській, який буде проходити від Юніт сіті до кінотеатру Київська Русь. Таким чином Лук'янівка площа отримає нові функцій, стане більш інклюзивною і безпечною, та матиме місце для відпочинку і проведення дозвілля.

Вид на ТЦ «Квадрат»

Вид на риинок

Виклики

Лук'янівська площа має великий потенціал до того, щоб стати головним центром життя району. Місцем, на яке приходять не лише через гостру необхідність скористатись транспортом, але для того, щоб безпечно та комфортно проводити тут свій час: відпочивати на пішохідному бульварі, пити напої біля привітних магазинів, ходити на новорічну ялинку або слухати музику під час концерту. Саме з такою ціллю вона має перетворитися на екологічний, доступний та комфортний громадський простір.

Травень 2021

Над проєктом працювали

Куратор
Максим Головко

Архітекторка
Олена Мельник

Лектори
Юрій Грановський, соціологічні дослідження
Антон Олійник, архітектура
Артем Додонов, архітектура
Анастасія Стрижевська, архітектура
Дмитро Беспалов, транспортне моделювання
Віктор Петрук, транспортне проєктування
Ганна Бондар, конкурсна практика
Євген Петрощук, міські проєкти

Студенти
Олена Кужим
Денис Вишневський
Вадим Денисенко
Галина Глинська
Каріне Макарян
Олександр Прима
Єлізавета Невмивака
Сергій Ладік
Дарья Міщук
Лев Іванець
Анна Дьякова
Ангеліна Бусел
Нікіта Киричков

Проєкт розробили
на 7 курсі Урбан дизайн
восени 2020 року

Дякуємо компанії Arricano,
Раді з урбаністики Києва
і архітектурному бюро AER
за допомогу у створенні проєкта