Кожум'яцька площа

Кожум'яцька площа — перше, що бачать люди, потрапляючи на Поділ з Верхнього міста. Цю місцевість оточують круті пагорби Щекавиці та Замкової гори з одного боку, та Поділ з іншого, поруч з нею знаходиться Воздвиженська вулиця.

Раніше це місце було справжньою площею, сьогодні ж її простір захопили безкінечний потік автомобілів, рекламні конструкції, та автостоянка. Ця місцевість — суміш різних архітектурних стилів будівель та їхнього функціонального наповнення.

Історія

Кожум'яцька площа знаходиться в історичній місцевості Гончарі-Кожум'яки. Тут проходять одні з найдавніших вулиць Києва — Кожум'яцька, Гончарна та Дегтярна, що отримали свої назви через поселення ремісників ще за часів Київської Русі. У 1746 році тут збудували дерев'яну Хрестовоздвиженську церкву, але вже у 1811 році після пожежі, яка зруйнувала майже весь Поділ, церкву звели у камені.

Історична забудова Воздвиженки, яка була переважно одно- та двоповерховою, проіснувала до кінця 70-80-х років 20 століття, після чого мешканців почали поступово переселяти в інші райони, а будівлі знищувати. З часом ця місцевість перетворилась на пустир. З початку 2000-х років вздовж вулиці збудували житловий комплекс «Воздвиженка», що імітує забудову міста 100-річної давнини.

Дослідження

Щоб виявити потенційних користувачів публічного простору та визначити характер місцевості, ми дослідили 1,7 км² прилеглих територій. В районі вул. Воздвиженської на перших поверхах часто знаходяться заклади харчування та торгівлі. Окрім району Воздвиженської та Валів, переважна більшість фасадів є неактивними, що робить вулиці одноманітними та нецікавими. На деяких вулицях, практично, відсутні дерева.

В будівлях переважають офіси та житло, однак значну площу займають руїни, недобудови та гаражі. Озеленення в цьому районі наявне в достатній кількості, однак часто воно недоступне через значний перепад висот та непродумані пішохідні маршрути. Третину території повністю або частково закрито для вільного проходу, тому такими вулицями користуються менше людей, а територія сприймається небезпечною. Кількість публічної інфраструктури, на жаль, не відповідає навіть Державним будівельним нормам.

На території проживає приблизно 8 500 людей, працює — 26 800, а навчається — 3 550. Ми опитали цих людей про теперішній стан площі та їхні мрії про майбутнє цього місця. Загалом—майже 100 користувачів цієї площі: туристів і місцевих мешканців, офісних працівників, батьків з дітьми, випадкових перехожих та безхатьків. Ми виявили, що більшість людей не розглядають площу як публічний простір, але хотіли б мати кращу розв'язку, більш комфортний простір на алеї між Валами та більше озеленення.

Вивіски

«Не відчуваю душі Києва», «Погляньте на ці будівлі — якась розруха» — люди, які проживають на Подолі, стурбовані зовнішнім виглядом будівель. Кожум'яцька площа зустрічає гостей вкрай різноманітними стилями архітектури та неохайним станом фасадів. Щоб бізнеси, які використовують ці будівлі, розміщували таблички й вказівники на своїх фасадах згідно правил, ми розробили дизайн-код вивісок.

Навігація

Кожум'яцька площа розташована на перетині семи вулиць. Вона зустрічає містян Верхнього та Нижнього Подолу, проводжає до Дніпра та Лук'янівки, є ланкою популярних туристичних маршрутів з Андріївського узвозу, Воздвиженки та Дитинця. Однак зараз на площі відсутні адресні покажчики, вказівники пішохідної навігації та навігація на зупинках громадського транспорту. Через це складно орієнтуватись у просторі, розуміти, в який бік прямувати, та де знаходиться необхідний будинок.

Ми дослідили пішохідні маршрути та виявили точки, в яких пішоходи приймають рішення, куди прямувати далі. В цих місцях ми розташували навігаційні пілони та визначили, на які питання пішоходів вони повинні давати відповіді.

Перехрестя

«Суцільний корок» — так описують транспорту ситуацію на площі автомобілісти та користувачі громадського транспорту. Крім цього, водіям ніде паркуватися, пасажирам доводиться перебігати дорогу до трамваю крізь потік машин, пішоходи не можуть потрапити в бульвар між Нижнім і Верхнім Валами, через що порушують правила, ризикуючи життям.

Ми перенесли трамвайні колії на Верхній Вал і створили там пішохідний простір, що з'єднує тротуар з бульваром. Тепер зупинки розташовано на пішохідній алеї, а не на проїзній частині. Виїзд з Воздвиженки ми перенесли на Кожум'яцьку вулицю, створивши вільну від автівок пішохідну площу. Парковку ми передбачили в одній з будівель по периметру площі.

Весь автотранспорт перенесли на Нижній Вал. Так ми спростили розв'язку і перетворили її на звичайне перехрестя з меншою кількістю конфліктів між пішоходами, громадським транспортом та автівками. У результаті з'явились зручні та безпечні пішохідні переходи. Вздовж автомобільних смуг передбачили паркувальні місця, які тепер дозволяють автомобілістам вийти одразу на бульвар.

Ми підрахували кількість автівок на дорогах і спільно з компанією А+С Україна розробили транспортну мікромодель перехрестя. На основі цієї моделі ми перевірили проектний варіант перехрестя та переконались, що він не погіршує рух автотранспорту, а дає нові пішохідні зв'язки та робить перехрестя безпечнішим.

Річка

В районі Кожум'яцької площі сходяться струмок Киянка, що тече з Воздвиженки, та річка Глибочиця, що спускається з Глибочицької вулиці. В 19 сторіччі їх почали використовувати як стічну канаву і з часом сховали в колектор. В той час це була поширена світова практика для міських струмків та річок.

Проте в останні роки міста по всьому світу почали зворотній рух «daylighting» — тобто виведення річок на світло. За останні 20 років до нього долучились близько 200 міст по всьому світу. Один тільки Лондон за 5 років відкрив 17 км своїх річок.

Колектор Глибочиці зараз не в найкращому стані. Після літніх повеней він почав руйнуватись і на бульварі з'явилися провалля. В місцях, де він обвалився, можна побачити саму річку.

Ми відкрили колектор, щоб дати доступ до річки, яка зараз проходить під бульваром. Додали сходи та пандуси, щоб зробити доступ до річки інклюзивним і доступним для маломобільних людей. При цьому зберегли дерева, які зараз ростуть на бульварі і залишили навколо них достатню кількість грунту для здорового росту.

Площа

Коли ми в інтерв'ю запитували в людей про Кожум'яцьку площу, вони не розуміли, про що йде мова. Зараз — це лише транзитна ділянка, яку всі прагнуть якомога швидше пройти, перестрибуючи через калюжі, пробираючись крізь припарковані автомобілі. Нікому не хочеться сюди ані приходити, ані тим більше спеціально залишатись.

Ми повернули навколо площі історичну периметральну забудову та зробили її розміри візуально комфортними для людей. В одній з будівель розташували кількаповерховий паркінг, куди перемістяться припарковані на площі автівки. Завдяки новим будівлям на перших поверхах з'являться торгові місця, що наповнять фасади та простір активністю.

Ми дослідили потоки пішоходів на площі та виявили їхні основні маршрути. Після перепланування вони частково зміняться і з'являться прямі маршрути крізь площу. Щоб уникнути перетину потоків та створити комфортний паблік, ми сформували додатковий простір посеред площі.Колектор Глибочиці зараз не в найкращому стані. Після літніх повеней він почав руйнуватись і на бульварі з'явилися провалля. В місцях, де він обвалився, можна побачити саму річку.

Щоб зберегти візуальну вісь на Хресто-Воздвиженську церкву, ми заглибили весь об'єм публічного простору, щоб активності не закривали композиційну вісь. На основних пішохідних маршрутах додали інклюзивні спуски, які не заважають тим, хто знаходиться всередині простору. Використовувати площу та наповнювати її активностями кожен зможе за власним бажанням.

Щоб зберегти візуальну вісь на Хресто-Воздвиженську церкву, ми заглибили весь об'єм публічного простору, щоб активності не закривали композиційну вісь. На основних пішохідних маршрутах додали інклюзивні спуски, які не заважають тим, хто знаходиться всередині простору. Використовувати площу та наповнювати її активностями кожен зможе за власним бажанням.

Над проєктом працювали

Куратор
Максим Головко

Візуалізації
Максим Гуменюк

Лектори
Роман Дима, просторові дослідження
Юрій Грановський, соціологічні дослідження
Дмитро Беспалов, транспортне моделювання
Максим Коцюба, ландшафтна архітектура
Олександр Колодько, навігація
Маргарита Заіменко, правила вивісок
Дмитро Гурін, адвокаційні кампанії
Євген Петрощук, міські проекти

Студенти
Діана Бортник
Інга Візниця
Віталіна Гошовська
Нікіта Зенін
Олексій Ковальов
Дмитро Кононенко
Юрій Линов
Олена Мельник
Анатолій Титарчук
Павло Шатохін

Проект розробили
на курсі Урбан дайзан
навесні 2019 року
в Projector